«Садок вишневий коло хати», аналіз вірша Шевченка

Історія створення

Вірш «Садок вишневий коло хати» (перша назва «Вечір», «Весенній вечір», «Майський вечір») Шевченко написав у травні 1847 р. Шевченко в цей час перебував у казематі «Третього відділу» у Петербурзі. Його було заарештовано за участь у Кирило-Мефодіївському братстві, хоча це і не було доведено. Після двох місяців перебування у казематі Шевченко був звинувачений у написанні віршів, що підривали державний устрій, і покараний засланням без права писати і малювати.

«Садок вишневий коло хати» - восьмий з 12 віршів циклу. Вперше вірш був надрукований у 1859 р. у третьому номері журналу «Русская беседа» і у третьому номері журналу «Народное чтение» у перекладі Мея.

Сам Шевченко з задоволенням декларував цей твір і дарував його автографи. Вірш був покладений на музику багатьма композиторами і став народною піснею.

Літературний напрям і жанр

Твір написано у кращих традиціях ідилії. У в’язниці перед очима поета постають картини щасливого життя на рідній батьківщині. Патріархальні цінності і праця на тлі чудової природи описані з такою ніжністю, що стає зрозумілим ступінь туги поета.

Тема, ідея, композиція

Вірш має три строфи по 5 рядків. Перша строфа описує весняний вечір у селі. І сьогодні травневі вечори на Україні такі самі, лише людей поменшало. Так само цвітуть вишні коло біленьких хаток, так само гудуть хрущі і співають солов’ї, такими самими плугами орють землю, і навіть не забуті деякі народні пісні.

Друга строфа описує сімейну ідилію. Діти навчені батьками, всі беруть участь у сімейній вечері. Але не людські стосунки найважливіші у цій гармонії, а гармонія музична – спів соловейка:

А мати хоче научати,
Так соловейко не дає.

Третя строфа описує відпочинок серед найдорожчого на світі – рідні діти, рідна сім’я, громада, природа і над усім цим – музична гармонія:

Затихло все, тілько дівчата
І соловейко не затих.

Тропи і образи

«Садок вишневий коло хати» - чи не найвідоміший вірш Шевченка. Цікаво, що у цьому геніальному творі мінімальна кількість тропів, навіть вишневий садок, вечірня зіронька і маленькі діточки можуть вважатися епітетами тільки умовно, бо не мають переносного значення. Як же вдалося Шевченкові створити вічний образ у творі? Зорові і слухові образи такі яскраві і об’ємні, тому що пробуджують у кожному найцінніші спогади про найліричніші моменти життя, базуються на загальнолюдських цінностях.

Розмір і рима

Вірш написаний чотиристопним ямбом. Рима поєднує суміжну і перехресну, за рахунок чого мовлення має розповідну інтонацію.

По писателю: Шевченко Тарас Григорович